logoARTMEDIUM | цсм

Сонце бідних Р.Е.П.

 

Сонце бідних

Р.Е.П.

/Арт-центр Я Галерея  у Дніпропетровську/

22.01 – 07.03.2013

 

Ксенія Гнилицька/ Нікіта Кадан/ Жанна Кадирова/ Володимир Кузнєцов/ Лада Наконечна/ Леся Хоменко

Із самого початку спільної діяльності наприкінці 2004 року група Р.Е.П. зверталася до діагностики стану українського суспільства. Сферами інтересу художників були майданні «демократичні ритуали» Помаранчевої революції та соціальна апатія наступного періоду, патріотична офіціозна репрезентація та «сліпі зони» виживання зубожілих громадян, трудова міграція та продаж землі, одночасне прагнення до культурної самоізоляції і бажання поверхово зімітувати найкращі «світові досягнення».

 

Намагаючись виявити у численних відеороботах, вуличних акціях, інсталяціях, перфоменсах, настінних розписах, реалізованих художниками за останні вісім років, якусь спільну рису – вектор, на який нанизуються різноманітні форми – ми знаходимо повторюваний акт розривання пострадянської декорації. Ця декорація – Потьомкінське село, Євроремонт, «подарунки» влади й капіталу суспільству – вирізняється крайньою нестійкістю, економією на несучих конструкціях, короткочасністю існування. Невідповідність репрезентації і споду стає ключовою характеристикою українського життя.

 

Якщо ж говорити про метод, котрий поєднує роботи групи різних років, то, окрім колективного авторства й відходу від будь-яких форм персоналізації вкладу кожного з учасників у спільну роботу, більшість проектів Р.Е.П. мають серіальний характер. Такі проекти як «Патріотизм», «Медіатори», «Євроремонт», тягнуться через роки, послідовно реалізуються у безлічі частин-випусків у різних країнах. Ця фундаментальність, довгостроковість, акцентована програмність, у певному сенсі протистоїть «євроремонтній» позаісторичності умов, створених залежним, наздоганяючим розвитком українського суспільства, а відповідно, й культурно-мистецької ситуації.

 

Виставка «Сонце бідних» включає документацію акцій та відеороботи 2005-2012 років, а також нові інсталяції, створені спеціально для Дніпропетровська. Значною мірою виставка інспірована ситуацією самого міста, де впадають у вічі розриви між публічним простором, що руйнується, і енергійно-амбітними приватними ініціативами, між тріщинами, що заповнюються сміттям, пустотами спільно-«нічийного» і сяючими «подарунками місту» від процвітаючих громадян – міста, де багатство оспорює у бідності саме право на видимість, перебуваючи при цьому в найближчому сусідстві.

 

 

 

 

 

 

Арт-центр Я Галерея  у Дніпропетровську, Гусенка, 17,