ТАМ завершився .
Місто його відбуло.
Дзиґа його відбула.
Ще одна подія з колєйки перманентного життя Львова .
Ще одна подія ЗУ Арту .
Яка власне є цікавою для невеличкого прошарку , що лишень підтверджує правильність , «нормальність» розвитку цього суспільства загалом
( присутність фігур взірця Юрія Соколова , Андрія Сагайдаковського чи Сергія Якуніна й інших адептів вносила певний статус глядацької аудиторії )
фото Юрій Бакай
Темою ТИЖДНЯ 2012 проголошувалась НЕПЕВНІСТЬ . Досить злостива та неконкретна , що давало відповідно художникам можливості широкого трактування та маніпуляції.
Однак, слід однозначно зауважити, тема була бездоганно розвинута як авторськими проектами (принаймі відчайдушною спробою зрозуміти про що власне йдеться) , так і самою атмосферою , духом перебування фестивалю , самою ґенезою зваби – більш кращого середовища для художників годі шукати – проектована вібрація в профанне тло ,- потяг до «розбещеності та блюзнірства» але манірного ніби з пересторогою – милим вуалем накриває голови дзєцка , повна непевність ,- це про візію винятків , це про наповнення візії , про їх голови . Як сказав Бажай – це про Академію. Такі собі потусторонності марень. Школа , що не хоче бути школою.
Зауважуємось контрапунктово .
Василь Бажай. Сходовий марш Порохової Вежі , – четвертий розділ роздвоєння Я пізнання Я загравання Я розуміння Я приборкання Я нетерпіння Я любування Я відчуття Я втрата Я безмежність Я дріб’язковість Я підступність Я важкість Я незрозумілість Я щедрість Я беззастережність Я тв.\монітор фарба дух рука піт і ще один крок в контексті глобальності Я (предметна кількість телевізорів передчуває естетичну радість наступності) … падіння глухий звук сплющення крах пластику та скла мить в шахті розплющених ротів та очей й вічність здійсненності…зім’яте Я залишилось молекулярно втиснуте в зимний мармур реальності. перфоманс.
ВЛОДКАУФМАН . Палац Мистецтв , 2 поверх праве крило , 2 зала. Йому належало все – весь простір стіни стеля підлога колони вікна адміністрація повітря двері зашклені позаінтерєрність звуки середмістя кулко оточуюче притишені кроки й шаркання спроба щось побачити відверта рибовлада картони як шпалери шпалери як кругообіг каруселі риба хрестоматійна одержимість незворотності відволікання непевність знову ж таки в перебувані виловлення але не риби дитячі стежки до лісу ліщинові вудлища закритий означений біг вздовж впоперек вверх вниз вазонки багато вазонів квіти запахи полів та луків лупасення буком на право і на ліво… квіти листя тінь руки ноги все побито відновлено руйнуванням риба вхопила себе за хвіст вазон обстрижений знівельований поміщено в акваріум яке прекрасне слово майже майже вже … все на кінчику вудлища і стежка в поле до лісу. Інсталяція , перфоманс.
Яцек Ягельський . Палац мистецтв , 2 поверх праве крило , 1 зала. Два об’єкти , дві скульптури , два образи однієї теми одного автора вони поруч їх можна відслідковувати одночасно , парадоксальність норми функціональності та функціональність трактування. Як виклик недоречності килимок синтетичний лоск в полоні бездоганності форми й простоти ящиків транспортування. Характер спокійний стриманий північноєвропейський холодний у своїй величності фьордів Норвегії максимальної несподіванки Якуба та Вільгема Грімм з познаньського ракурсу (винятково задавила решту експозиції в залі). Інсталяція .
Тіберій Сільваші . Музей Ідей , тераса . Лекція . Легка оповідка , раритетний екскурс мистецьких бездонностей в коктелі дивних педіатричних запитань адептів-початківців.
Сергій Петлюк . Стирання . Музей Ідей , льох . Жива картинка – рух мінімально сконцентрований в бажанні, сепія торсу спроваджує в історично-асоціативні алюзії . Межа жіночого чоловічого відсутня умовно – тривожність звуку ротативно як підкреслення онтологічності того , що відбувається , того , що відбулось , (сіль та перець землі) того , що рідко озвучується , а ще рідше показується – зворотня сторона межі . Цільний твір . Відеоінсталяція .
Тарас Котляр . Сад Палацу Потоцьких . Роботу означують обставини простору , час – означують пробуючи пояснити щось. В даному випадку це – лендартівська пропозиція відрізку часу , де дерево самодостатнє і як елемент авторської композиції безневинне . Змістивши монтування тросів інсталяції в закрите середовище об’єкт набуде інтерєрних ознак , можливо навіть функціональних – така собі кінетична мімікрія утаємниченої властивості . Хоча рух застиг , паразитично охопивши деревину – припнувши до землі , кінетика незрима – живий спротив мертвому примусу де естетика модульно-хижацько показна. Інсталяція .
Олег Петковський . Добудова. Вулиці міста . Незграбні будки різнобарвної веселої церети – передчасний вияв виборчого алярму , реманент януковичів ющенків з пустими дзюрами агітаційних амбразур – придомок , прибудова , доштукування , недоречність провокативного якого не існує.
Співзвуччя реальності – 300 метрів вище останнього дотулення , по вулиці Личаківській ,- твір працівників мулярів сантехників місцевого жеку , що вже включили мозок– радість зморених безводністю жильців будинку – артпрагматизм , чистота помислів , прекрасне в народ…
Олексій Хорошко , Юрко ВовкоГон (відповідальний за долю Всесвіту) (концепція). Над срібною землею. Музей Ідей , льох . Гепенінг , інсталяція – від себе додам ,- іронія сарказм легкий спротив ліні з бездоганним відчуттям тексту звуку …
«Тиражування ксерокопії репродукції наближує забуття .
Перетравлений епатаж зневоднює уяву. Грандіозні події залишають по собі купи сміття.
Чи підуть дощі із пустих СРІБНИХ ХМАР аби зернятко гірчиці , затоптане у СРІБНІЙ ЗЕМЛІ , дало паросток віри ?» (з програмного тексту)… відповідаю – не підуть і не дасть , але артефактом стати все має шанс , особливо з бальоном і балоном в руці . Дуже релятивістично гідно .
Володимир Топій . Порохова Вежа . СалоНоти гранітної стіни відмежували сиротливо споглядаючого Кейджа , поп-хнули п’єдестал «завойований» тишею бравурно самовпевненим рухом володаря mp3-струнних звуків . Стоматологи запроваджуючи тест-новацію міцності десен-зубів оніміли й з благовійним острахом спостерігають рік у рік прогресуючий поступ ЗУарту. перфоманс.
Владислав Бунін , Василь Лінде-Кричевський (молодший) , Олесь Демко (концепція) . Музей Ідей , льох . Україна Кричевського . Звучить як інтерактивний арт-проект . Початок багатообіцяючий – «…Якщо б Василь Григорович Кричевський жив сьогодні , у нього обов’язково б був велосипед Україна…» ,- далі про візерунки крайобрази слобожанщини дивно розцяцьковані ровери графіті килимки до кіно в рушниках екрани поїдені міллю поетичності прямолінійне спровадження голлівудських подорожей в минуломайбутнє – погляд на тему родиннопоглинаючого міфотворення ( суб’єктивізм ) – анатомізація моделі чи то ровера чи то просторовомісцетворення. Герою пасував би ровер «МИНСК» як варіант.
Владислав Бунін , Василь Лінде-Кричевський (молодший) , Олесь Демко . інсталяція .
Непевність. Медіа проект
Куратор Богдан Шумилович
Андрій Бояров
Кшиштоф Войчеховскі
Йонас Мекас
Михайло Французов
Олег Чорний
Вулиця Шевська , старий цум. Перевага чорно-білого 10-ти , 40-ка? літнього тематичноемоційного матеріалу , динаміка в статиці людського абсурду , людина в політиці політика в людині , фарс , трагедія – повсякденність реалій з величезними вікнами на всю стіну винайнятої галереї , медик-діагностик пропонує медіа-наїв в край «несподівані» особисті відкриття кольорових плямок «мікромакросвіту» вони скрізь – глядач діагностує медика без встановлення діагнозу , краватки розбещеності лаконічні, монітори моніторять рефлексії , фіксованість з шухляди – людина в черговий раз вперше висадилась на Місяць…ще раз і далі в часі… не знайшлось місця-монітору для відео англійських художників для яких відлік є інструментом і героєм одночасно
( твір пропонується нашим сайтом ) – людська захланність під прицілом – динамізм звучання експозиції виграв би як і на загал характер адже тема надзвичайно відверта оминанню (Царство небесне Амстронгу).
Януш Балдига . Порохова Вежа . Прекрасний образ каменя в льоті… пам’ять дарована товаришу ,- дія зіткана недосказаністю бесід , гадань , що в минулому ,- стерта , напружена співпережиттям часу коли образність миготить в образах золотих в білому – незворушна тиша руху . Шлейфом , ароматом . Ніжність застигла в пригублені винних крапель зронених на обрус… Святі в миті мить в святості … прекрасний камінь в льоті… перфоманс.
Найджел Ралф. Порохова Вежа . Медитативнопоглинаюче занурення в світ кольорових порошків та маятників . Надзвичайно цікаве і повчальне видовище.
Найджел Ралф . перфоманс . фото Костя Смолянінов
Михайло Барабаш . вул. Вірменська26. Артефакт. Ідея сумісництва – мотивація перенесення переселення – адаптація ( об’єму) почуттів звуку-шуму , дотиків повітря – вітру трави , променевості свавільного безглуздя на фоні тла , що сиплеться , перетворюючись в попіл , порох , примару незворушності буття – існування багатовимірного артефакту тут і тільки тут…. Інсталяція .
Павло Ковач (молодший) . Порохова Вежа . В протиріччя неможливості дарування де панує час як коло ,-є шанс в мить коли час завмирає ( зависає ) , коли коло розривається – це мить коли час вже не панує над даром , саме так визначаються ці парадоксальні властивості часового синтезу базуючись на здатності -«певним чином , звісно ж , жити в колі, обертатися в ньому, переживати в ньому свято мислі, і дар. – дар мислі…»(Ж.Дерріда. Дарувати час ) Символіка кола дару мислі – сутність плідності процесу якого вібрує первинністю. Глина з якої все почалось і трива не має кінчення …тільки мить приносить дар якого сподіваєшся –дар «мить» , проте який «вивищується» над часом-колом… перфоманс.
Павло Ковач (молодший) . перфоманс . фото Костя Смолянінов
Юлія Дроздек , Василіса Незабаром . Меблі з Гадяча . Фото ч/б . Розлогі лагуни чорноземного раю сади стареньких яблунь обвислими гіллями вкриває ганок … немиті вікна . Горби-ліси річки-болота і раптом місто-містечко де брами фарбують в зелене . Фіри конячий послід аромат жасмину грушки золотом гниють на підвіконню віддалений гудок локомотиву…за штриком стація цивілізаційним порталом , а за спиною світ предметно алюзивний де креденси софи перини вазонки подушки оголеність належна як дзеркала що творять заглядаючи в померклі минувшини. Культура єврейської закритості вивернута відвертістю шухляд утаємничених схронів вагіни тисячоліть ,… чуттєвість першоджерело поштовх до дотику впровадження … в нове серцебиття в новий ракурс споглядання скрізь шафи стіни густину дерев все далі й далі в тло крайобразу фалосоподібним шлейфом вкручується майбутнє…
Кароліна Кубік. Порохова Вежа . Ракурс найважливіший недоступний .Старанність взірець школи . Грація інтерпретована простором , тесаним каменем , тінями півтінями , віхами хвилин , годин , обертанням планети , обертанням бедер , зрештою маятником Фуко ( мінімалістичним звичайно) в міжніжжі …Відлік що передбачає гейнал з вежи … перфоманс.
Юрій Коваль\Роман Ганкевич ( куратор). «Quattuor Elementa» .
…Бувають випадки зворушливого передчуття неминучості , ніби ситуативність раптом виливається потоком всепоглинаючим – і чи випадки це ? можливо мова про незворотність ? … або про незворотні випадки – приймаючи позу лотоса піраміднозанурюючись в субстанцію з солодкуватим присмаком ефірного неповернення . Легко нащупуючи пульс з неменшою млосністю обсервуєш дрижаки шкіри й те що вчора було підґрунтям – матрацом любощів похітливої зваби білосніжного ідеалізму вже за мить струменить цукровицею розпуки , а пестотливі подряпини вкриваються «гнійними струпами» . Темою є не ферментація дії чи наслідковість анатомічного ексцесу-стресу ( він принаймі візуально означений ) – темою є спричинення болю відмежованої тканини … біль що не болить , біль поза біллю , біль в ідеалі .
Приречені оплачують золотом кату , вірячи в порядність останнього (ніби в них є вибір?) відкритоочо втупившись в блакитну глибінь… (Текст відсторонено адресований куратору)
Тамар Рабан. Порохова Вежа . Праця з матеріалом є глибокою й вмотивованою настільки наскільки є спровадженною в тему …це глибина мурів як глибина часу що покриває , забуває , змушує так чинити , порох в діжках , що перетворюється в зерно , руйнація поступається творенню … стимул безістеричного читання історичних файлів…голуби й далі є символами миру та гіпівського жебрацтва. перфоманс.
Юрій Яремчук , Олег Воронко , Ігор Слободян , Олекса Фурдіяк . Дудіння . Тераса Палацу Мистецтв . Всі дуділи автори слухачі-глядачі артисти пасажири туристи локально глобальні дівки та хлопи живий приклад поширення герпесу емоція позитивнобадавчепіднесена ( механічний двигун обсервується ). Довершена композиція як і довершений помисел в тиші. Інсталяція , перфоманс .
Післяслово
Диспропорція інструмент зміщування , зміна посилу , що пульсує символом , можна ствердити – символ символу і шалька зміщення , згідно силам тяжіння суспільних квазі законів , є правомірною , гідною й не потребує підтвердження … до певного часу – часу зміщень . Пульс незворотності -, нам завжди є можливість почути щось такого на ствердження певної біглості або неадекватного прояву цих законів, ті ж самі вимоги та ж риторика – арт – рупор , підсвідома структура , додаток віддзеркалення розгалуженості та барв…означення того ж символу де диспропорція збудник колових рухів – в іншій площині – синусоїдних . ТАМ увібрав , поглинув цей збудник іншомовності трактуючи це в нормальний , природній спосіб – відбору здорового й вірусостійкого. З рахунку четвертий варіант перетравлення подразника приземлив базовий закон-тезу (тотожню суспільному) – рівновага в диспропорції… Всі вектори що розлітаються в пошуках нових відправних точок , вузлів та спротиву , з несподіваним жестом примирення. Жест , що мерехтить . Така аналогія відкидує «спокій» в просторому чистому полі розвою , площина якого відкрита і зрима, на користь згромадження форм валунів прірв та піднесень – деструктивного шоку явності та «відкритості загрози»…, годі говорити в нашому випадку про точку перетину рівноваги , не приходиться й край – настільки вона дрібна в часі миті й примхлива – тож залишаємо це означення символу , власність творця якого не викликає сумніву …
текст Олекса Фурдіяк