logoARTMEDIUM | цсм

ОЛЕКСА ФУРДІЯК . Тиждень марень та реальностей довколишності…

фото: Юрко Дячишин

 

ТАМ завершився .

Місто його відбуло.

Дзиґа його відбула.

 

Ще одна подія з колєйки перманентного життя Львова .

Ще одна подія ЗУ Арту .

Яка  власне є цікавою для невеличкого прошарку , що лишень підтверджує правильність , «нормальність» розвитку цього суспільства загалом

( присутність фігур взірця Юрія Соколова , Андрія Сагайдаковського чи Сергія Якуніна  й інших адептів вносила певний статус глядацької аудиторії )

 

 

 фото Юрій Бакай

Темою ТИЖДНЯ 2012 проголошувалась НЕПЕВНІСТЬ . Досить злостива та неконкретна , що давало відповідно художникам можливості широкого трактування та маніпуляції.

Однак,  слід однозначно зауважити, тема була бездоганно розвинута як авторськими проектами (принаймі відчайдушною спробою зрозуміти про що власне йдеться) , так і самою атмосферою , духом перебування фестивалю , самою ґенезою зваби – більш кращого середовища для художників годі шукати – проектована вібрація в профанне тло ,- потяг до «розбещеності та блюзнірства» але манірного ніби з пересторогою – милим вуалем накриває голови дзєцка  , повна непевність ,- це про візію винятків , це про наповнення візії , про їх голови . Як сказав Бажай – це про Академію.  Такі собі потусторонності марень. Школа , що не хоче бути школою.

Зауважуємось контрапунктово .

Василь Бажай. Сходовий марш Порохової Вежі , – четвертий розділ роздвоєння  Я  пізнання Я  загравання Я розуміння Я  приборкання Я нетерпіння Я  любування Я  відчуття Я  втрата Я  безмежність Я  дріб’язковість Я підступність Я  важкість Я  незрозумілість Я щедрість Я беззастережність Я тв.\монітор фарба дух рука піт і ще один крок в контексті глобальності Я (предметна кількість телевізорів передчуває естетичну радість наступності) … падіння глухий звук сплющення крах пластику та скла мить в шахті розплющених ротів та очей й вічність здійсненності…зім’яте Я залишилось молекулярно втиснуте в зимний мармур реальності. перфоманс.

 Василь Бажай . перфоманс . фото Костя Смолянінов

 

ВЛОДКАУФМАН . Палац Мистецтв , 2 поверх праве крило , 2 зала. Йому належало все – весь простір стіни стеля підлога колони вікна адміністрація повітря двері зашклені позаінтерєрність звуки середмістя кулко оточуюче притишені кроки й шаркання спроба щось побачити відверта рибовлада  картони як шпалери шпалери як кругообіг каруселі риба хрестоматійна одержимість незворотності відволікання непевність знову ж таки в перебувані виловлення але не риби дитячі стежки до лісу ліщинові вудлища закритий означений біг вздовж впоперек вверх вниз вазонки багато вазонів квіти запахи полів та луків лупасення буком на право і на ліво… квіти листя тінь руки ноги все побито відновлено руйнуванням риба вхопила себе за хвіст вазон обстрижений знівельований поміщено в акваріум яке прекрасне слово майже майже вже … все на кінчику вудлища і стежка в поле до лісу. Інсталяція , перфоманс.

 
Влодкауфман . перфоманс . фото Костя Смолянінов

 

Яцек Ягельський . Палац мистецтв , 2 поверх праве крило , 1 зала. Два об’єкти , дві скульптури , два образи однієї теми одного автора вони поруч їх можна відслідковувати одночасно , парадоксальність норми функціональності та функціональність трактування. Як виклик недоречності килимок синтетичний лоск в полоні бездоганності форми й простоти ящиків транспортування. Характер спокійний стриманий північноєвропейський холодний у своїй величності фьордів Норвегії максимальної несподіванки Якуба та Вільгема  Грімм з познаньського ракурсу (винятково задавила решту експозиції в залі). Інсталяція .

 Яцек Ягельський . інсталяція . фото Костя Смолянінов

 

Тіберій Сільваші . Музей Ідей , тераса . Лекція . Легка оповідка , раритетний екскурс мистецьких бездонностей в коктелі дивних педіатричних запитань адептів-початківців.

Тіберій Сільваші . фото Костя Смолянінов

 

Сергій Петлюк . Стирання . Музей Ідей , льох . Жива картинка – рух мінімально сконцентрований в бажанні, сепія торсу спроваджує в історично-асоціативні алюзії . Межа жіночого чоловічого відсутня умовно – тривожність звуку ротативно як підкреслення онтологічності того , що відбувається , того , що відбулось , (сіль та перець землі) того , що рідко озвучується , а ще рідше показується – зворотня сторона межі . Цільний твір . Відеоінсталяція .

 Сергій Петлюк . відео . фото Костя Смолянінов

 

Тарас Котляр . Сад Палацу Потоцьких . Роботу означують обставини простору , час – означують пробуючи пояснити щось. В даному випадку це – лендартівська пропозиція відрізку часу , де дерево самодостатнє і як елемент авторської композиції безневинне . Змістивши монтування тросів інсталяції в закрите середовище об’єкт набуде інтерєрних ознак , можливо навіть функціональних – така собі кінетична мімікрія утаємниченої властивості . Хоча рух застиг , паразитично охопивши деревину – припнувши до землі , кінетика незрима – живий спротив мертвому примусу де естетика модульно-хижацько показна. Інсталяція .

  Тарас Котляр . інсталяція . фото Костя Смолянінов
 

 

Олег Петковський . Добудова. Вулиці міста . Незграбні будки різнобарвної веселої церети – передчасний вияв виборчого алярму , реманент януковичів ющенків з пустими дзюрами агітаційних амбразур – придомок , прибудова , доштукування , недоречність провокативного якого не існує.

Співзвуччя реальності – 300 метрів вище останнього дотулення , по вулиці Личаківській ,- твір працівників  мулярів сантехників місцевого жеку , що вже включили мозок– радість зморених безводністю жильців будинку – артпрагматизм , чистота помислів , прекрасне в народ…

 муляри-сантехніки . інсталяція . фото
 
 Олег Петковський . інсталяція . фото Костя Смолянінов

 

Олексій Хорошко , Юрко ВовкоГон (відповідальний за долю Всесвіту) (концепція). Над срібною землею. Музей Ідей , льох .  Гепенінг , інсталяція – від себе додам ,- іронія сарказм легкий спротив ліні з бездоганним відчуттям тексту звуку …

«Тиражування ксерокопії репродукції наближує забуття .

Перетравлений епатаж зневоднює уяву. Грандіозні події залишають по собі купи сміття.

Чи підуть дощі із пустих СРІБНИХ ХМАР аби зернятко гірчиці , затоптане у СРІБНІЙ ЗЕМЛІ , дало паросток віри ?» (з програмного тексту)… відповідаю – не підуть і не дасть  , але артефактом стати все має шанс , особливо з бальоном і балоном в руці . Дуже релятивістично гідно .

Володимир Топій . Порохова Вежа . СалоНоти гранітної стіни відмежували сиротливо споглядаючого Кейджа , поп-хнули п’єдестал «завойований» тишею бравурно самовпевненим рухом володаря mp3-струнних звуків . Стоматологи запроваджуючи тест-новацію міцності десен-зубів оніміли й з благовійним острахом спостерігають рік у рік прогресуючий поступ ЗУарту. перфоманс.

 

Владислав Бунін , Василь Лінде-Кричевський (молодший) , Олесь Демко (концепція) . Музей Ідей , льох .  Україна Кричевського . Звучить як інтерактивний арт-проект . Початок багатообіцяючий – «…Якщо б Василь Григорович Кричевський жив сьогодні , у нього обов’язково б був велосипед Україна…» ,- далі про візерунки крайобрази слобожанщини дивно розцяцьковані ровери графіті килимки до кіно в рушниках екрани поїдені міллю поетичності прямолінійне спровадження голлівудських подорожей в минуломайбутнє – погляд на тему родиннопоглинаючого  міфотворення ( суб’єктивізм )  – анатомізація моделі чи то ровера чи то просторовомісцетворення. Герою пасував би ровер «МИНСК» як варіант.

 

Владислав Бунін , Василь Лінде-Кричевський (молодший) , Олесь Демко  . інсталяція .

 

Непевність. Медіа проект

Куратор Богдан Шумилович

Андрій Бояров

Кшиштоф Войчеховскі

Йонас Мекас

Михайло Французов

Олег Чорний

 

Вулиця Шевська , старий цум. Перевага чорно-білого 10-ти , 40-ка? літнього тематичноемоційного матеріалу , динаміка в статиці людського абсурду , людина в політиці політика в людині , фарс , трагедія – повсякденність реалій з величезними вікнами на всю стіну винайнятої галереї , медик-діагностик пропонує медіа-наїв в край «несподівані» особисті відкриття кольорових плямок «мікромакросвіту» вони скрізь – глядач діагностує медика без встановлення діагнозу , краватки розбещеності лаконічні, монітори моніторять рефлексії , фіксованість з шухляди – людина в черговий раз вперше висадилась на Місяць…ще раз і далі в часі… не знайшлось місця-монітору для відео англійських художників для яких відлік є інструментом і героєм одночасно

 

 

( твір пропонується нашим сайтом ) – людська захланність під прицілом – динамізм звучання експозиції виграв би як і на загал характер адже тема надзвичайно відверта оминанню (Царство небесне Амстронгу).

 

 Богдан Шумилович. Влодко Кауфман  . фото Костя Смолянінов

 

Януш Балдига . Порохова Вежа . Прекрасний образ каменя в льоті… пам’ять дарована товаришу ,- дія зіткана недосказаністю бесід , гадань , що в минулому ,- стерта , напружена співпережиттям часу коли образність миготить в образах  золотих в білому –  незворушна тиша руху . Шлейфом , ароматом . Ніжність застигла в пригублені винних крапель зронених на обрус… Святі в миті мить в святості … прекрасний камінь в льоті… перфоманс.

 

Найджел Ралф. Порохова Вежа . Медитативнопоглинаюче занурення в світ кольорових порошків та маятників . Надзвичайно цікаве і повчальне видовище.

 

 Найджел Ралф  . перфоманс . фото Костя Смолянінов

 Михайло Барабаш . вул. Вірменська26. Артефакт.  Ідея сумісництва – мотивація перенесення переселення – адаптація ( об’єму) почуттів звуку-шуму , дотиків повітря – вітру  трави ,  променевості свавільного безглуздя на фоні тла , що сиплеться , перетворюючись в попіл , порох , примару незворушності буття – існування багатовимірного артефакту тут і тільки тут…. Інсталяція .

 Павло Ковач (молодший) . Порохова Вежа . В протиріччя неможливості дарування де панує час як коло ,-є шанс в мить коли час завмирає ( зависає ) , коли коло розривається – це мить коли час вже не панує над даром , саме так визначаються ці парадоксальні властивості часового синтезу базуючись на здатності -«певним чином , звісно ж , жити в колі, обертатися в ньому, переживати в ньому свято мислі, і дар. – дар мислі…»(Ж.Дерріда. Дарувати час ) Символіка кола дару мислі – сутність плідності процесу якого вібрує первинністю. Глина з якої все почалось і трива не має кінчення …тільки мить приносить дар якого сподіваєшся –дар «мить» , проте який «вивищується» над часом-колом…  перфоманс.

 

Павло Ковач (молодший)  . перфоманс . фото Костя Смолянінов

 

Юлія Дроздек , Василіса Незабаром . Меблі з Гадяча . Фото ч/б . Розлогі лагуни чорноземного раю сади стареньких яблунь обвислими гіллями вкриває ганок … немиті вікна . Горби-ліси річки-болота і раптом місто-містечко де брами фарбують в зелене . Фіри конячий послід аромат жасмину грушки золотом гниють на підвіконню віддалений гудок локомотиву…за штриком стація цивілізаційним порталом , а за спиною світ предметно алюзивний  де креденси софи перини вазонки подушки оголеність належна як дзеркала що творять заглядаючи в померклі минувшини. Культура єврейської закритості вивернута відвертістю шухляд утаємничених схронів вагіни тисячоліть ,… чуттєвість першоджерело поштовх до дотику впровадження  … в нове серцебиття в новий ракурс споглядання скрізь шафи стіни густину дерев все далі й далі в тло крайобразу фалосоподібним шлейфом вкручується майбутнє…

фото: Юрко Дячишин

 

Кароліна Кубік. Порохова Вежа . Ракурс найважливіший недоступний .Старанність взірець школи . Грація інтерпретована простором , тесаним каменем , тінями півтінями , віхами хвилин , годин , обертанням планети , обертанням бедер , зрештою маятником Фуко ( мінімалістичним звичайно) в міжніжжі …Відлік що передбачає гейнал з вежи …  перфоманс.

Кароліна Кубік . перфомас . фото Костя Смолянінов

 

Юрій Коваль\Роман Ганкевич ( куратор). «Quattuor Elementa» .

…Бувають випадки зворушливого передчуття неминучості , ніби ситуативність раптом виливається потоком всепоглинаючим – і чи випадки це ? можливо мова про незворотність ? … або про незворотні випадки – приймаючи позу лотоса піраміднозанурюючись в субстанцію з солодкуватим присмаком ефірного неповернення . Легко нащупуючи пульс з неменшою млосністю обсервуєш дрижаки шкіри й те що вчора було підґрунтям – матрацом любощів похітливої зваби білосніжного ідеалізму вже за мить струменить цукровицею розпуки , а пестотливі подряпини вкриваються «гнійними струпами» . Темою є не ферментація дії чи наслідковість анатомічного ексцесу-стресу ( він принаймі візуально означений ) – темою є спричинення болю відмежованої тканини … біль що не болить , біль поза біллю , біль в ідеалі .

Приречені оплачують золотом кату , вірячи в порядність останнього (ніби в них є вибір?) відкритоочо втупившись в блакитну глибінь… (Текст відсторонено адресований куратору)

 

Тамар Рабан. Порохова Вежа . Праця з матеріалом є глибокою й вмотивованою настільки наскільки є спровадженною в тему …це глибина мурів як глибина часу що покриває , забуває , змушує так чинити , порох в діжках , що перетворюється в зерно , руйнація поступається творенню … стимул безістеричного читання історичних файлів…голуби й далі є символами  миру та гіпівського жебрацтва. перфоманс.

 

Тамар Рабан . перфомас . фото Костя Смолянінов
 
 
 

Юрій Яремчук , Олег Воронко , Ігор Слободян , Олекса Фурдіяк . Дудіння . Тераса Палацу Мистецтв . Всі дуділи автори слухачі-глядачі артисти пасажири туристи локально глобальні дівки та хлопи живий приклад поширення герпесу емоція позитивнобадавчепіднесена ( механічний двигун обсервується ). Довершена композиція як і довершений помисел в тиші. Інсталяція , перфоманс .

 фото Юрій Бакай

Післяслово

Диспропорція інструмент зміщування , зміна посилу , що пульсує символом , можна ствердити – символ символу і шалька зміщення , згідно силам тяжіння суспільних квазі законів , є правомірною , гідною й не потребує підтвердження … до певного часу – часу зміщень . Пульс незворотності -, нам завжди є можливість почути щось такого на ствердження певної біглості або неадекватного прояву цих законів, ті ж самі вимоги та ж риторика – арт – рупор , підсвідома структура , додаток віддзеркалення розгалуженості та барв…означення того ж символу де диспропорція збудник колових рухів – в іншій площині – синусоїдних . ТАМ увібрав , поглинув цей збудник іншомовності трактуючи це в нормальний , природній спосіб – відбору здорового й вірусостійкого. З рахунку четвертий варіант перетравлення подразника приземлив базовий закон-тезу  (тотожню суспільному)  – рівновага в диспропорції… Всі вектори  що розлітаються в пошуках нових відправних точок , вузлів та спротиву , з несподіваним жестом примирення. Жест , що мерехтить . Така аналогія відкидує «спокій» в просторому чистому полі розвою , площина якого відкрита і зрима, на користь згромадження форм валунів прірв та піднесень – деструктивного шоку явності та «відкритості загрози»…, годі говорити в нашому випадку про точку перетину  рівноваги , не приходиться й край – настільки вона дрібна в часі миті й примхлива – тож  залишаємо це означення символу , власність творця якого не викликає сумніву …

 

текст Олекса Фурдіяк