logoARTMEDIUM | цсм

Ростислав Котерлін ГМО

ГМО  Сьогодні усі хочуть, щоб було «БЕЗ ГМО».

Принаймні упаковки продуктів харчування рясніють таким маркуванням.

Проект ГМО – цілком інша історія, хоча абревіатура викликає однозначну асоціацію.

ГЕРМЕТИЧНО МАРГІНАЛІЗОВАНА ОБРАЗОТВОРЧІСТЬ – до такого єдиного чинника можна звести мистецькі реалізації художників з Івано-Франківська.

Станіслав (автентична назва Івано-Франківська до 1962 р.) проектувався і будувався як ідеальне місто-фортеця. Географічне положення та базова ідея зумовили те, що місто і в радянський період було закритим військовим стратегічним центром, забороненим для в’їзду іноземцям. Закритість, ізоляція, герметизм істотно позначилися пізніше на художньому процесі. Цей герметизм жодним чином не стосується окультних практик чи якихось масонських лож. Йдеться передусім про заборону чужих впливів. Дозволеними були лише соцреалізм, вторинного розливу, народні промисли та декоративно-прикладне мистецтво (зараз гордо іменоване дизайном). У цьому обмеженому середовищі не було жодних передумов для творення традицій,  виникнення школи (подібної до закарпатської, львівської чи одеської), з’яви несподіванок.

Ситуація суттєво почала змінюватися в часи «пєрєстройкі», а особливо з 1989 року, коли в Івано-Франківську з великим успіхом пройшла перша міжнародна бієнале мистецтва «Імпреза». Згодом були «Імпреза 91», «Імпреза 93», «Імпреза 95», «Імпреза 97». Ці виставки якісно розворушили місцевий художній ландшафт, оскільки представляли модерне мистецтво дуже високого рівня з більш ніж 40-ка країн фактично з усіх куточків земної кулі. Водночас поряд з офіційною, респектабельною, причесаною «Імпрезою» почали проходити альтернативні виставки, акції та навіть почав видаватися мистецький альманах. Це стало потужним імпульсом для розвитку у місті актуального мистецтва. Але, як засвідчив час, це були герметичні (швидше для місцевої публіки), самодостатні (замкнуті на вузькому середовищі споживачів), космополітичні (багато з них вперше демонстровано за кордоном) проекти. Ми мовби стояли обабіч процесів, що проходили в Україні. Залишалися сторонніми.

Спостерігачами.

Критиками.

Ця відстороненість не була обрана нами за тактику. Це не було хитромудрою стратегією. Так сталося. Тому ми сміливо можемо говорити тепер, що ситуація котру ми переживаємо є віддзеркаленням більш масштабнішої – місця укрсучмистецтва в світі. Герметизм, маргінальність і зрештою провінційність притаманні майже усьому створеному в Україні. Поодинокі приклади, що заперечують це, лишень підкреслюють даний стан речей.

Але герметизм дав нам і позитивні результати.

Насамперед автентичність.

Мистецтво, представлене в проекті ГМО, попри рефлексивність, інколи пафосність, або суб’єктивність може заповнити актуальні лакуни у ще молодій історії сучасного українського мистецтва. Через нього ми пропонуємо іншим учасникам артперегонів подивитися на себе з позиції «іншого», глядачам ознайомитися з маловідомими іменами, критикам покритикувати такий стан речей…