logoARTMEDIUM | цсм

Андрій СТЕГУРА . зоо-зона .

Андрій Стегура

ДОПОВІДЬ ЗОО-ЗОНА
(записав й тричі переписував Вадим Харабарук)
переклад на українську Googlе.соm

Хотілось би згадати про ті далекі часи нашої юності, коли серця наші билися потужно і зухвалість цих сердець виливалася в пізнання. Ми чекали чудових відкриттів, але не маючи ніякого практичного досвіду, ми потикались до неймовірно вируючого світу, як сліпі кошенята. Я міг би розповісти Вам про те, як одного разу я не зміг впоратися з допотопним реквізитом і він повів мене за собою в нескінченний волохатий колодязь, замаскований екзотичними квітами, чи про те, як мене вразило електрикою відображення у дзеркалі, яке я намагався видати за найяскравіший спалах романтизму…

Але краще я розповім Вам про серію дослідів, які між собою ми називали зоо-зоною. Було це в далекому 19… році, коли ми були вже не новачками, але серйозно нас ще ніхто з вченого світу не сприймав.

Одного погожого літнього дня ми взяли кілька ситих псів, що добре виспались та відпочили – дуже відомої породи, частину з них ми повільно й болісно забили, – для експерименту, за допомогою прекрасного інструменту, схожого на маятник, принцип роботи якого я й зараз не можу зрозуміти.

Решту псів змусили багато бігати, били їх палицями, включали їм стробоскоп в очі, сцяли на них і втомили так, що бідні тварини валися з ніг на голови. Тоді я особисто деяких із них, які найгірше виглядали і здавалися найнещаснішими, повільно й болісно вбив. Решту псів забили уже ввечері після того, як вони поїли і відпочили.

Істотна відмінність людського суспільства від світу тварин полягає в тому, вважали ми, що тварини в кращому випадку нагромаджують, тим часом як люди – виробляють.

Але вже одна ця разюча відмінність робить неможливим просте перенесення законів звірів в людське суспільство. Хоча деякі представники гомо сапієнс дають волю тваринним інстинктам і живуть як суки або білки (про наші експерименти над білочками ми писали минулого разу).

Щодо Маркіза де Сада, Дарвін говорив, що садизм є найвища форма прихильного ставлення. А ми додамо, що любов сильніше смерті, дорожче золота, вище звичайного сексу і страху померти на вулиці. Тільки нею, тільки любов’ю, думали деякі класики (наприклад Тургенєв, Томпсон та Паустовський), тримається собаче життя.

Будь-яка знаменитість, якій Ви довіряєте, скаже Вам не соромлячись – катування гуманні, тортури виправдані, досліди можливо і потрібно продовжувати, доки Наш -Ваш шалений оптимізм, з будь-якого приводу, не перетвориться на згусток, який багато хто в після-павловський час називає філософським каменем.

Регіональне відділення академії наук України.

Творча  експериментальна база “Гучна”

Група науково-виправданих ентузіастів під наглядом академіка Святозарова Є. Б.

Ужгород  21 лютого 1999 року.

Хочеться додати, що назло науці й наперекір фактам, викладеним у нашій останній доповіді, на базі «Гучна» вижив і живе пес найменням Графф, а в результаті нещасного випадку на минулому тижні трагічно пішли з життя останні з тих, що вижили, а саме із експериментальних білочок – Віра і Надія.

ТЕЗИ-ПЛАН

1. ОМАНИ ФІЗІОЛОГА  А. І. РОЙТБАКА;

2. НЕСПРОМОЖНІСТЬ А. І. РОЙТБАКА;

3. ДРАТІВЛИВИЙ ЗВ’ЯЗОК А. І. РОЙТБАКА З ЛЕОДІДОМ ФЕДОРОВИЧЕМ ІЛЛІЧОВИМ;

4. ВИКРИТТЯ ВІДСТАЛИХ ПРИХИЛЬНИКІВ А. І. РОЙТБАКА;

5. ПОЕТИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ПРИЙДЕШНЬОЇ СМЕРТІ  О. І. РОЙТБАКА.

Акад. Святозоров Є: Б.

 

ЗАПИСИ ІЗ ЩОДЕННИКА СВЯТОЗАРОВА Є.Б.

23    лютого

Другу добу Грзфф відмовляється приймати миш’як. Якщо так піде далі, зусилля всієї наукової групи будуть марні.

Сьогодні помітив, що мій колишній інтерес до сонця в значній частині витіснений культом предків і раптово з’явилося захоплення культом птахолюдини . Ця обставина ще більше, ніж поведінка Граффа, розтривожила мене і дружину.

24    лютого

Вранці на очах у всієї групи М. Праздніков двічі вкусив Граффа в морду, за те, що той відмовився приймати миш’як. Граффу довелося вколоти 2 грами фервекса і півтора кубика амізону. Марсель же ж Праздніков заспокоївся тільки після доброї порції кобальту-60. Це перший випадок зриву в групі. Майбутнє проекту мене лякає, тим більше, що вночі мені та Оленьці приснилася птахолюдина, вона була жахлива.

25    лютого

О жах! Вранці вся група, очолювана і під’юджувана божевільним Праздніковим, зажадала кобальту-60 і смерті пса! Я розгубився і раптом, ні з того ні з сього, по-
чав подумки просити допомоги у птахолюдини, потім я втратив свідомість, а коли прийшов до тями, нічого дивного не помітив, – всі спокійно працювали на своїх місцях, а Графф мирно спав у сараї, хоча миш’яку так і не торкався

26 лютого

Роблю запис не як звичайно, а після заходу сонця. Так-так, до мене повернувся колишній інтерес до сонця, і я весь день безперервно дивився на нього в свій польовий бінокль.

А птахолюдина мене більше не турбує, і доля проекту з миш’яком мені тепер байдужа, може від того, що вночі з якимось каміонщиком втекла Ольга Серафимівна, Оля, моя Олечка!

Втекла і не залишила мені ніякої надії і я весь день дивився в бінокль, дивився і плакав.

Святозаров Є. Б.

ЖИТТЯ ромбика

Забобон і ненависть, заздрість і лицемірство затьмарюють чоло ромбика! Його запалена свідомість породжує огидної (не ромбовидної) форми чудовиськ, ім’я яким -безумство!

Один на один з ворожою природою, озброєний лише арбалетом (або бластером), ромбик веде нещадну боротьбу за існування. Допитливим поглядом встромлюється він в навколишній світ, де сили зла панують безроздільно, ромбик наполегливо розширює свої пізнання і кругозір. Наприкінці він доходить до якоїсь межі або умовної точки. Тепер ромбик став мірою всіх речей. Спокійно і впевнено веде він свою «mashina», посміхаючись прекрасному світу, що відкрився перед ним. У нього немає будь-якого ідеалу, бо прагнення до ідеалу є прагнення наслідувати ідеал, а наслідування будь-кого є огидним за своєю суттю.

ПОХОДЖЕННЯ ромбика.

Походження проходить за двома докорінно різними кривими лініями . Одна з них (ліва від вертикальної осі)-лінія накопичення духовних цінностей, уявлень.

Ця лінія відображає інтереси і сподівання . Інша (права) лінія – абстрактна й болюча, підступна і не-передбачувана, не вкладається в свідомості людей (тварини також пасують перед загадкою правої половини ромбика) зіткнення цих непримиренних між собою ЛІНІЙ і породжує те явище, яке прийнято називати ромбиком (або якщо бути вибагливішим і точнішим – «важким ромбиком»)

Найчастіше його представляють у вигляді людиноподібної фігури з ромбовидною головою. Звідки виникло таке подання, сказати важко, оскільки багато аспектів, як то кажуть, повиті таємницею.

У світі з його руйнівними війнами, загальної продажності і культом грошей, з тим тваринним страхом і почуттям приреченості, які породила ядерна істерія, – у цьому світі ромбик не може уникнути психічних перенапружень. Тому він категорично відкидає такий знайомий нам світ, як непотрібний придаток і, посміхаючись, спрямовує свою «mashina» по променистих і прекрасних дорогах свого фантастично реального світу, і на межі мороку він відкидає свою тінь на нас,на тих, хто помітив її. Я повинен сказати, – захоплююче прекрасну тінь.

Р.S.  Цікаво на цій сторінці відзначити кричуще протиріччя важкого ромбика і кульмінації наших помилок.

нотатки Святозарова Є. Б.

1999

Ви ознайомилися з вибіркою  бортових щоденників, що велися у майстерні протягом 1998-2000 рр. (Ужгород. вул. Шумна,1), нині ворожі прогресивній науці елементи зрівняли її з землею.

 

46 – 55