logoARTMEDIUM | цсм

Наталія Туліна-Маруняк . На похоронах Бажання

На похоронах Бажання

«У кожній келії розкрила пащу печера… Ми знаємо, де селяться хвороби, знаємо їхні місця, тут такт визначає органи; але це безпритульне зло… це пригнічення під вагою тисячі океанів, бажання ідеально шкідливої отрути…»

Еміль Чоран
«Трактат про розпад» 1949 р.

 

Як казав, ще один поет – Жан Кокто, в своєму посланні до 2000 року «Можливо Прогрес – це еволюція помилки…?»
Майбутнє без майбутнього
Майбутнє без минулого
Фантастичні візії розтанули в безмірі злодіянь та крихкості людського життя
Мікроорганізми, бактерії віруси набувають сили титанів
Сили розуму та гуманності тануть в темряві сарказму смерті
Смерть красуня рівняє всіх
Містичні практики недосяжні, як завжди, хоча зараз, як ніколи лежать на поверхні
Ми занадто токсичні, фізичні, важкі
В своєму бажанні здолати гравітацію погрязли в землю як ніколи
Краса фальсифікована, мить зафіксована, слово позбавили сили творити світи

Людству природніше вірити в нуль та одиницю, аніж відчути, хоча б на мить ієрархію вічності…
Ми губимо наші літа, наче звук.
Днів наших літ – сімдесят, а при силах – вісімдесят,
і найкраща пора їх – труд і хвороба, труд і хвороба бо швидко минає, і ми летимо.
Так написано в псалмах…
Та навіть ті, що читають їх на щодень, цього не бачать
Осліплені блиском сяючих екранів, оглушені звуком супер низьких частот, розбещені гортані, крижані легені планети тануть … не здатні дихнути…

Прийди до мене опівнічний вершнику, відітни мені голову срібним мечем, окропи гарячою кров’ю матінку землю – страждалицю, нехай колоситься степом сизий полин…
Наталія Туліна-Маруняк

 

( Текст супроводжує виставу Ростислава Котерліна МАЙБУТНЄ ПЕРЕД МИНУЛИМ  Львів. Я Галерея )